25 лютого 2016 року світове українство відзначало 145-у річницю від дня народження славетної Лесі Українки.

         Цього ж дня на уроці української літератури учні 11 класу разом із міською бібліотекою провели поетичну годину «Ти себе Українкою звала, присвячену цій події».

         На заході зібралися шанувальники творчості Лесі Українки.

         Учні читали улюблені поезії, подорожували сторінками біографії поетеси, згадували Лесю добрим словом, спробували навчитися бачити так, як вона, красу природи, любити її усім серцем.

          Через усе життя вона пронесла щит, зі словами «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь!»).

         Її зброєю була співуча мова, яка під руками майстрині ставала діалогом, що «душу рве і гнітить» мовою, а не мечем. У перерві між приступами хвороби, часто лежачи в ліжку, вона писала свої натхненні твори, в яких лунали мужні заклики до боротьби, до світла.

         Невловима доля відвела цій одвічній мандрівці зовсім небагато – сорок два роки буття, проте її творчий скарб залишається і досі до кінця незбагненним.

… І слово

уста мої німії оживало,

і я вчинила диво…

Я збагнула,

Що забуття несуджено мені.

Як кожен ідеал, цей образ не може бути повністю втіленим у земному житті, але він і сьогодні зобов’язує нас випростатись і вірно служити тій високій ідеї, що зветься «Україною».