До неба музика сягає, наче мрія,

І тане в квітах урочистий зал.

В очах у кожного і радість, і надія…

У школі випускний останній бал.

Сьогодні ми зібрались для прощання.

Все в нас і смутком, й радістю дзвенить.

Це свято зрілості, і свято розставання,

І майбуття прекрасна світла мить.

Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці… Знайти себе, своє місце у житті, бути завжди людиною – що є святішого і дорожчого?
Подвір'я школи майорить різнобарв'ям квітів, святковим вбранням, добрими і щирими посмішками. Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора. Директор школи Шльончик Віра Михайлівна привітала випускників 2017 року із знаменною подією – отримання атестата про повну загальну середню освіту, та побажала їм, аби ті знання, які вони здобули за 11 років навчання у школі, допомогли знайти свій шлях у житті.

До привітань і побажань приєдналися почесні гості свята: міський голова Дзюба Наталія Миколаївна та начальник відділу освіти Яготинської РДА Степанченко Мирослава Тимофіївна. Разом із Вірою Михайлівною вони вручили атестати, а також подарунки від міської ради та відділу освіти медалістам – Анні Омельяненко, Ользі Степанченко (золото) та Вероніці Виштак (срібло) і продяки за виховання дітей їхнім батькам. Решті випускникам документи про освіту разом з директором вручав класний керівник Барсук Віктор Васильович.

По-особливому виступили найменші учні школи, які вручили випускникам запрошення на власний випускний вечір, який відбудеться у 2027 році.

Слово відповіді взяли випускники. Звучали слова подяки вчителям, батькам, мрії про майбутнє.

Хвилюючим був цей день не лише у дітей. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено бється серце, а то і зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їх пташенята. За давньою традицією, батьки благословили в дорогу дітей мудрим словом та короваєм.

Випустивши в небо голубів та кульки мрій, випускники попрощалися з дитинством… І ось вони кружляють у прощальному вальсі, в якому поринають у спогади, мрії, сподівання, відчувають радість, смуток та світлу печаль... Світанкова зоря покличе їх у незвідані далі, різнобарв'я життя…

Чимось школа сьогодні схожа на осіннє дерево, від якого відриваються і відлітають назавжди 30 яскравих, неповторних листочків. Що чекає їх в майбутньому? Як складеться їхня доля?

До школи прийдуть нові діти і вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя.
Дорогі випускники! Запамятайте себе такими молодими, вродливими, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій та сподівавнь. Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям.

Щасливої Вам дороги!