Травневий день відлунює святково,

І сміх, і квіти, й гомін голосний…

Зібрало нині свято нас чудове

Прощальний вечір, вечір випускний.

      Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду незвідана даль.  Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці… Знайти себе, своє місце у житті, бути завжди людиною – що є святішого і дорожчого?  

     Подвір’я школи майорить різнобарв'ям квітів, святковим вбранням, добрими і щирими посмішками. Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора. Ще вчора вони сиділи за шкільними партами, записували домашнє завдання у щоденник. А сьогодні вже випускники – усміхнені, молоді, красиві, сповнені натхнення.  32 випускники 2015 року Яготинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 отримали путівку в доросле життя.

   Директор школи Шльончик В.М. привітала  випускників та відмітила, що всі вони  склали ЗНО з української мови та літератури і можуть далі прокладати  свою стежину в майбуття, адже «кожен фініш – це, по суті, старт».

На випускному вечорі були присутні Давиденко А.Ю., тимчасово виконуючий обов’язки голови Яготинської районної державної адміністрації, Овчаренко С.О., заступник міського голови, Остапенко Н.О., завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти Яготинської районної державної адміністрації. Давиденко А.Ю. вручив двом випускникам Золоті медалі – Усу В. та  Гвоздяній В., двом – Срібні медалі – Стукаленко А.. та Кошіль Я., побажав всім одинадцятикласникам впевнених кроків вперед у незвідане самостійне життя, здобутків і мирного неба над головою.

    Зворушливі і щирі виступи прозвучали від  класних керівників Алексеєнко Н.М та Твердохліб Н.І.   Слово відповіді взяли випускники: звучали слова подяки вчителям, батькам, мрії про майбутнє.

         Випускники кружляють у прощальному вальсі, в якому поринають у спогади, мрії, сподівання, відчувають радість, смуток та світлу печаль...
         Хвилюючим був цей день не лише у дітей. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б’ється серце,а то і зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їхні пташенята. За давньою традицією, благословили в дорогу, провели під вишитими рушниками.

         А потім світанкова зоря покликала молоду юнь у незвідані далі, різнобарв'я життя, для праці та радості.        

         Чимось школа сьогодні схожа на осіннє дерево, від якого відриваються і відлітають назавжди 32 яскравих, неповторних листочки. Що чекає їх в майбутньому? Як складеться їхня доля?

          Дорогі випускники! Запам’ятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій та сподівань.
 

Життя-це шанс. Скористайся ним!
Життя-це краса. Милуйся нею!
Життя-це мрія. Здійсни її!
Життя-це виклик. Прийми його!
Життя-це обов’язок. Виконай його!
Життя-це скарб. Бережи його!
Життя-це любов. Насолоджуйся нею!
Життя-це удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове. Не марнуй його!
Це твоє життя. Бережи його!

          Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі школи, котра дала вам путівку в життя.
          Щасливої Вам дороги!