Під такою назвою пройшло чергове засідання літературно-пізнавального клубу «Я люблю Україну», яке провела бібліотекар молодшого абонементу міської бібліотеки для дітей з учнями 4-А та 4-Б класу ЗОШ №1 (класоводи В.А. Кудря, О.П. Іваненко) та вчителем музики А.М. Кудрявською.
Споконвіку пісня була таким же символом України, як хліб, калина, рушник, віночок, вишита сорочка. «Пісня і праця – дві великі сили, - писав І. Франко.
Протягом святкового яскравого дійства четверокласники прослідкували шлях розвитку пісні – від першої маминої колискової до сучасних пісень, більшість з яких стали народними.
На святі було все: і прикрашений вишитими рушниками клас, і виставка збірок народних пісень з послідуючим оглядом, і виконання та прослуховування колискових, народних, обрядових, жартівливих пісень. Наряду з «Засвіт встали козаченьки», «Вийшли в поле косарі», підбірки колискових, обрядових пісень звучали і сучасні дитячі: «Рушник, що єднає Україну», «Щастя вам». З цікавістю прослухали учні розповідь бібліотекаря про відомих творців української пісні: Т.Г. Шевченка, Л. Глібова, Марусю Чурай. Не забули і сучасних виконавців – Р. Кириченко, Н. Матвієнко, а також відомих яготинських співаків Аллу Васик та Людмилу Климовську.
Наприкінці програми до дітей звернулася сама Пісня (А.Трищук). Вона закликала підтримувати українську творчість, бо, поки народ співає, він існує, він живе. |